Головна Гарячі точки Новини Ринок нерухомості Меморандум київській владі Корисні посилання Про нас Форум

При використанні матеріалів сайту посилання на нього обов'язкове. Розміщуйте будь-ласка текст "Zabudovi.NET" та пряме посилання на наш сайт. Дякуємо.

 

Редакція публікує матеріали, отримані від їх авторів, та не несе відповідальності за їх зміст. 

Украинский портАл

Наша кнопка

Головна arrow Про нас arrow Де ми живемо
ДОПОМЖІТЬ ВРЯТУВАТИ ЛІЗУ!
Історична інформація про наш мікрорайон
Рейтинг: / 4
ГіршаКраща 
Написав Забудові.NET   
19.08.2008

 

WWW енциклопедія Києва
 

 

 Собачка. Печерський узвіз. Клов. Бесарабка. 

Печерськ. Історична місцевість. Розташована між Липками, Кловом. Звіринцем і Дніпровими схилами. Гол. магістралі: вулиці Січневого повстання. Московська, бульвар Лесі Українки. Назва — від печер Києво-Печерської лаври (засн. в 1051), що існують з найдавніших часів. Почав формуватись у 12 ст. як Печерське поселення довкола лаври і на місці кол. с. Берестове. У 16 — 17 ст.- Печерське містечко. Після спорудження у 1-й пол. 18 ст. Старої Печерської фортеці — адм. центр Києва. У зв`язку з побудовою Нової Печерської фортеці у 30 — 40-і рр, 19 ст. до П. увійшла також територія кол. с-ща Васильківські Рогатки. П. дав назви Печерським району, площі, узвозу, бульвару (тепер Лесі Українки), вулиці (тепер не існує), а також Новопечерським вулиці (тепер не існує) і провулку, Набережно-Печерським дорозі і вулиці (тепер не існує) та ін. На П. збереглися унікальні пам`ятки архітектури часів Київ. Русі та наступних століть.

Стара Печерська фортеця. Створена на основі укріплень Києво-Печерської Лаври. Розширення і підсилення укріплень продовжувалос до кінця XVII сторіччя. Лавру оточили оборонними стінами висотою 6 метрів і вона стала цитаделлю. З 1706 по 1723 рік будівництво продовжувалося і площа фортеці збільшилася у п’ятеро. Протягом XVIII-XIX сторіч фортеця неодноразово перебудовівалася.

Вона складалася з напівкруглогоу планівідкритого з боку Дніпро земляного валу (вис. - 6м) з сімома бастіонами, підсиленими з північного заходу трьома равелінами, а з південного сходу - валом (контргардом). Для контроля над Наводницькою дорогою, перед південним фронтом фортеці були збудовані Дальній та Ближній ретрашименти, і три окремих укріплення - люнети.

До фортеці вели з півдня Московські ворота Київської фортеці, з півночі - Київські (не зберіглися) та з заходу Васильківські ворота Київської фортеці, до яких в’їзжджали через розвідні мости, що були перекинуті черехз зовнішні рви (глибиною - бл.6м, шириною - до 40 м). З 1711 року у фортеці розміщувалися головні адміністративні та військові установи. Також тут були арсенали і порохові погреби

 Нова Печерська фортеця. Споруджена у 1831-1861 роках на Печерську. В основу будівництва був покладений проект військового інженера Оппермана (затверджений у 1830 Миколою І). 

Фортеця складалася з цитаделі, Васильківського укріплення (вежі №№ 1, 2, 3) та Госпітальних укріплень. Украплення доповнювалися оборонними казармами і казематними будинками. Серед них - казарма військових кантонистів (тепер - один з корпусів військового інституту), вежа №4 (вул.Ставронаводницька), вежа №5 (Печерський узвіз), оборонна «жандармська» казарма (вул.Московська, 22), вежа №6 (над Кловським яром), Арсенальські майстерні, Нікольські ворота або ж «Казарма на перешійку» (Арсенальна площа), кругла вежа (бульвар Лесі Українки), Прозоровська вежа (вул.Щорса), Косий капонір, дві казематні підпірні стіни (одна з них - у сучасному Зеленому театрі, набережний верк або Подільські ворота (не збереглися). Окремі споруди з’єднувалися валами чи оборонними цегляними стінами. 

Для зведення цієї гіганської фортеці мешканців Печерська виселили на Нову Забудову і Шулявку. Кам’яні склади фортеці вміщували річний запас продовольства для 20-тисячного гарнізону. Вода постачалася механізованою системою з Дніпра на висоту 107 м, були колодязі й всередині фортеці.

 Вежа №5 Київської фортеці. Пам’ятка фортифікаційної архітектури. Частина фортифікаційних споруд Нової Печерської фортеці. Збудована 1833-1846 роках. Представляє собою круглу в плані основну частину, до якої примикають два різновеликих крила, які разом з круглою частиною утворюють кут трохи більший за 90°. Зовнішній бік споруди орієнтований на Кловське урочище (Клов) і розташований вздовж Печерського узвозу (тому іноді як адресу цієї споруди називають Печерський узвіз, 16). Знаходиться Вежа №5 по вул.Рибальській, 22 (на перетині з Печерським узвозом). 

Після передачі об’єкту з відання Міноборони на баланс приватної структури, у приміщенні вежі відкрито перший у Європі музей історії туалету. Крім того, у вежі розташований офіс промислово-торгівельної компанії «Бест-Лайн» і її фірмовий магазин «Світ кераміки».

Собача тропа. Собачка. Місцевість між Кловом і Бессарабкою. Назва нар. походження від колись заболоченого характеру цієї низини, через яку було второвано вузькі («собачі») стежки. Відома з 1-ї пол. 19 ст. У 30-і рр. через Собачу тропу прокладено вул. Мечникова, частину Печерського узвозу і пров. Л. Первомайського.

 Печерський узвіз.Пролягає від Первомайського Леоніда вулиці до кінця забудови. Виник на межі 19 — 20 ст. на початковому відрізку Собачої тропи. Мав назву пров. Понтонний (від понтонного батальйону, казарми якого були розташовані на Печерську). Під назвою Понтонний згадується у 1900, як Понтоннотелеграфний — у 1901. Суч. назва — з 1952. До П. у. прилучається вул. Рибальська (до поч. 80-х рр. її кінцева частина мала назву пров. Телеграфний).

 Бесарабка.  Історична місцевість в р-ні Бессарабської площі. Відома з кін. 18 ст., коли тут було відкрито потужне водне джерело, побудовано басейн, а згодом виник базар.У кін. 18 — на поч. 19 ст. на Б. розміщувалася також кінна поштова станція. Назва — від великої кількості приблудлих, бродячих людей, які оселялися тут в халупах поблизу Крутого узвозу. Ці люди одержали у киян назвисько "бессараби" ("басараби"). За іншою версією, назва походить від селян з Бессарабії (Молдови) і пд. України, які торгували тут. У 1910 — 1912 на Б. збудовано Бессарабський ринок з торг. площею 896 кв.м. (арх. Г. Ю. Гай).

Клов. Історична місцевість, урочище на Печерську. Простягається вздовж Кловського узвозу, вулиць Мар`яненка, Мечникова і до них прилеглих. Назва — від слова «клов» — вода, волога (у давні часи тут протікав Кловський струмок, що впадав у р. Либідь). Відомий з часів Київської Русі, в 11 ст. тут було збудовано Кловський монастир (зруйнований 1240 ордами хана Батия). У 1752 — 1756 споруджено Кловський палац (арх-ри І. Г. Шедель, С. Д. Ковнір; вул. П. Орлика № 8). Існували Кловський бульвар (тепер вул. Мечникова), Кловські вулиця (тепер Гусовського) і провулок (тепер у складі Кловського узвозу). 

Кловський струмок. Струмок, притока річки Либідь. Виток струмка розташований в районі Арсенальної площі, звідки він протікав улоговиною, в який зараз прокладено вулицю Кловський узвіз, далі вулицею Мечникова і Еспланадною виходив до Троїцького майдану звідки прямував до Либеді. Зараз русло струмка по всій довжині взято у колектор, який в районі станції метро «Республіканський стадіон» з’єднується з колектором струмка Хрещатик і далі спільним Прозоровським колектором ці дві річки прямують до Либеді. 

 

Веб-енциклопедія Києва

 
< Попередня

Не забувайте, що на нашому сайті є форум, де Ви можете вільно висловлювати свої думки щодо забудов, та всього, що має відношення до них.

Чи подобається Вам як забудовується Київ?
 
Чи підтримуєте Ви активні дії мешканців проти забудовників?
 
Як відобразиться обрання нового Президента та формування нового Уряду на Києві та незаконних забудов
 

З питань розміщення реклами на сайті, просто напишіть нам, і ми домовимось.