Реєстрація 

 Собачка. Печерський узвіз. Клов. Бесарабка. 

Печерськ. Історична місцевість. Розташована між Липками, Кловом. Звіринцем і Дніпровими схилами. Гол. магістралі: вулиці Січневого повстання. Московська, бульвар Лесі Українки. Назва — від печер Києво-Печерської лаври (засн. в 1051), що існують з найдавніших часів. Почав формуватись у 12 ст. як Печерське поселення довкола лаври і на місці кол. с. Берестове. У 16 — 17 ст.- Печерське містечко. Після спорудження у 1-й пол. 18 ст. Старої Печерської фортеці — адм. центр Києва. У зв`язку з побудовою Нової Печерської фортеці у 30 — 40-і рр, 19 ст. до П. увійшла також територія кол. с-ща Васильківські Рогатки. П. дав назви Печерським району, площі, узвозу, бульвару (тепер Лесі Українки), вулиці (тепер не існує), а також Новопечерським вулиці (тепер не існує) і провулку, Набережно-Печерським дорозі і вулиці (тепер не існує) та ін. На П. збереглися унікальні пам`ятки архітектури часів Київ. Русі та наступних століть.

Стара Печерська фортеця. Створена на основі укріплень Києво-Печерської Лаври. Розширення і підсилення укріплень продовжувалос до кінця XVII сторіччя. Лавру оточили оборонними стінами висотою 6 метрів і вона стала цитаделлю. З 1706 по 1723 рік будівництво продовжувалося і площа фортеці збільшилася у п’ятеро. Протягом XVIII-XIX сторіч фортеця неодноразово перебудовівалася.

Вона складалася з напівкруглогоу планівідкритого з боку Дніпро земляного валу (вис. - 6м) з сімома бастіонами, підсиленими з північного заходу трьома равелінами, а з південного сходу - валом (контргардом). Для контроля над Наводницькою дорогою, перед південним фронтом фортеці були збудовані Дальній та Ближній ретрашименти, і три окремих укріплення - люнети.

До фортеці вели з півдня Московські ворота Київської фортеці, з півночі - Київські (не зберіглися) та з заходу Васильківські ворота Київської фортеці, до яких в’їзжджали через розвідні мости, що були перекинуті черехз зовнішні рви (глибиною - бл.6м, шириною - до 40 м). З 1711 року у фортеці розміщувалися головні адміністративні та військові установи. Також тут були арсенали і порохові погреби

 Нова Печерська фортеця. Споруджена у 1831-1861 роках на Печерську. В основу будівництва був покладений проект військового інженера Оппермана (затверджений у 1830 Миколою І). 

Фортеця складалася з цитаделі, Васильківського укріплення (вежі №№ 1, 2, 3) та Госпітальних укріплень. Украплення доповнювалися оборонними казармами і казематними будинками. Серед них - казарма військових кантонистів (тепер - один з корпусів військового інституту), вежа №4 (вул.Ставронаводницька), вежа №5 (Печерський узвіз), оборонна «жандармська» казарма (вул.Московська, 22), вежа №6 (над Кловським яром), Арсенальські майстерні, Нікольські ворота або ж «Казарма на перешійку» (Арсенальна площа), кругла вежа (бульвар Лесі Українки), Прозоровська вежа (вул.Щорса), Косий капонір, дві казематні підпірні стіни (одна з них - у сучасному Зеленому театрі, набережний верк або Подільські ворота (не збереглися). Окремі споруди з’єднувалися валами чи оборонними цегляними стінами. 

Для зведення цієї гіганської фортеці мешканців Печерська виселили на Нову Забудову і Шулявку. Кам’яні склади фортеці вміщували річний запас продовольства для 20-тисячного гарнізону. Вода постачалася механізованою системою з Дніпра на висоту 107 м, були колодязі й всередині фортеці.

 Вежа №5 Київської фортеці. Пам’ятка фортифікаційної архітектури. Частина фортифікаційних споруд Нової Печерської фортеці. Збудована 1833-1846 роках. Представляє собою круглу в плані основну частину, до якої примикають два різновеликих крила, які разом з круглою частиною утворюють кут трохи більший за 90°. Зовнішній бік споруди орієнтований на Кловське урочище (Клов) і розташований вздовж Печерського узвозу (тому іноді як адресу цієї споруди називають Печерський узвіз, 16). Знаходиться Вежа №5 по вул.Рибальській, 22 (на перетині з Печерським узвозом). 

Після передачі об’єкту з відання Міноборони на баланс приватної структури, у приміщенні вежі відкрито перший у Європі музей історії туалету. Крім того, у вежі розташований офіс промислово-торгівельної компанії «Бест-Лайн» і її фірмовий магазин «Світ кераміки».

Собача тропа. Собачка. Місцевість між Кловом і Бессарабкою. Назва нар. походження від колись заболоченого характеру цієї низини, через яку було второвано вузькі («собачі») стежки. Відома з 1-ї пол. 19 ст. У 30-і рр. через Собачу тропу прокладено вул. Мечникова, частину Печерського узвозу і пров. Л. Первомайського.

 Печерський узвіз.Пролягає від Первомайського Леоніда вулиці до кінця забудови. Виник на межі 19 — 20 ст. на початковому відрізку Собачої тропи. Мав назву пров. Понтонний (від понтонного батальйону, казарми якого були розташовані на Печерську). Під назвою Понтонний згадується у 1900, як Понтоннотелеграфний — у 1901. Суч. назва — з 1952. До П. у. прилучається вул. Рибальська (до поч. 80-х рр. її кінцева частина мала назву пров. Телеграфний).

 Бесарабка.  Історична місцевість в р-ні Бессарабської площі. Відома з кін. 18 ст., коли тут було відкрито потужне водне джерело, побудовано басейн, а згодом виник базар.У кін. 18 — на поч. 19 ст. на Б. розміщувалася також кінна поштова станція. Назва — від великої кількості приблудлих, бродячих людей, які оселялися тут в халупах поблизу Крутого узвозу. Ці люди одержали у киян назвисько "бессараби" ("басараби"). За іншою версією, назва походить від селян з Бессарабії (Молдови) і пд. України, які торгували тут. У 1910 — 1912 на Б. збудовано Бессарабський ринок з торг. площею 896 кв.м. (арх. Г. Ю. Гай).

Клов. Історична місцевість, урочище на Печерську. Простягається вздовж Кловського узвозу, вулиць Мар`яненка, Мечникова і до них прилеглих. Назва — від слова «клов» — вода, волога (у давні часи тут протікав Кловський струмок, що впадав у р. Либідь). Відомий з часів Київської Русі, в 11 ст. тут було збудовано Кловський монастир (зруйнований 1240 ордами хана Батия). У 1752 — 1756 споруджено Кловський палац (арх-ри І. Г. Шедель, С. Д. Ковнір; вул. П. Орлика № 8). Існували Кловський бульвар (тепер вул. Мечникова), Кловські вулиця (тепер Гусовського) і провулок (тепер у складі Кловського узвозу). 

Кловський струмок. Струмок, притока річки Либідь. Виток струмка розташований в районі Арсенальної площі, звідки він протікав улоговиною, в який зараз прокладено вулицю Кловський узвіз, далі вулицею Мечникова і Еспланадною виходив до Троїцького майдану звідки прямував до Либеді. Зараз русло струмка по всій довжині взято у колектор, який в районі станції метро «Республіканський стадіон» з’єднується з колектором струмка Хрещатик і далі спільним Прозоровським колектором ці дві річки прямують до Либеді. 

Веб-енциклопедія Києва